Не я
Ксенія Тарновська
Я могла б помріяти, А вітер всю цю історію собою прикрасити. Але я не бажаю прив'язуватися І так само не в змозі втекти. Можливо, книга ще просто не написана, А життя моє для всіх не путнє. Не намагайся вилікувати незнищенні рани, Доки у мене є на все це інші плани. Так, я можу бути зовсім іншою, А ти забути про все і завтра я стану торішньою. Але я не буду змінюватися, Доки навколо кружляють запитання. Хто захоче побачити всі твої болючі рани, коли вони про себе нагадають? Хто знищить їх біль, якщо вона незнищенна? Хто зустріне твої найпотаємніші страхи, якщо вони усіх з'їдають зсередини? Хто знищить їх тінь, якщо вона скрізь ходить за нами? Нехай це буду я... Не кажи.... Не відповідай... Не потрібно... Нехай це буду я... Я могла б забутися, Але хто тоді б допоміг мені назад оглянутися? Я не даю ніяких сліпих надій та пустих шансів, Тому що це не входить в мої життєві плани. Можливо, мій крик душі не чути, а серце справді пусте. Тоді зітри, доки не пізно, все. Але хто захоче побачити в тобі більше, ніж знають і бачили усі? Хто допоможе, коли старі рани почнуть кровоточити? Хто зателефонує з самого рання, коли ще сонце не зійшло з-за крижаних гір? Хто настільки сліпий, що не бачить твоїх таємниць, а бачить тебе? Можливо, це я... Не кажи.... Не відповідай... Не потрібно... Можливо, це я... Все ж, це не я... Не кажи.... Не відповідай... Не думай... Це не я...
2019-08-11 12:06:36
3
0
Інші вірші поета
Ти зміг би Всі мрії та образи Відвернувся Це почуття прекрасне
Інші поети
Трояндочка
@Rose_Senorita
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1711
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15817