Скажи
Думки вириваються з повідка, а зорі на небі ще не сяють, Я вагаюся, доки Земля обертається навколо Сонця. Моє серце відкрите, його наздоганяють, Страх сьогодні стає переможцем. Це схоже на щось надприродне, Але не про це я хочу розповісти тобі. Скажи, що я ніколи не потрібна була тобі, Скажи, що не затримував свій погляд на мені, Тому що твої слова були зовсім іншими уві сні. Ти не знаєш моїх таємниць, не відчуваєш мого болю, Я не знаю через що ти пройшов, не бачу твоїх ран. Я ідеальна у твоїй уяві, ти не той, ким здаєшся, Мою маску не зняти. Тобі це не під силу... Я не хочу порівнювати це з чимось, Я просто хочу, щоб ти сказав... Скажи, що не думаєш про мене перед сном, Скажи, що ненавидиш усім серцем, Тому що я бачила зовсім інше у твоїх очах. Я бажаю забутись й відпустити, Я не хочу думати і розуміти. Знаєш, це моє найбільше бажання, Знаєш, краще б я не зустрічала тебе. Скажи, що серце не варто слухати, Скажи, що розумієш ці слова, Тому що я заплуталась. 2017
2019-08-10 17:55:51
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ксенія Тарновська
Дякую!
Відповісти
2019-08-10 18:31:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2096
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1946