Скажи
Думки вириваються з повідка, а зорі на небі ще не сяють, Я вагаюся, доки Земля обертається навколо Сонця. Моє серце відкрите, його наздоганяють, Страх сьогодні стає переможцем. Це схоже на щось надприродне, Але не про це я хочу розповісти тобі. Скажи, що я ніколи не потрібна була тобі, Скажи, що не затримував свій погляд на мені, Тому що твої слова були зовсім іншими уві сні. Ти не знаєш моїх таємниць, не відчуваєш мого болю, Я не знаю через що ти пройшов, не бачу твоїх ран. Я ідеальна у твоїй уяві, ти не той, ким здаєшся, Мою маску не зняти. Тобі це не під силу... Я не хочу порівнювати це з чимось, Я просто хочу, щоб ти сказав... Скажи, що не думаєш про мене перед сном, Скажи, що ненавидиш усім серцем, Тому що я бачила зовсім інше у твоїх очах. Я бажаю забутись й відпустити, Я не хочу думати і розуміти. Знаєш, це моє найбільше бажання, Знаєш, краще б я не зустрічала тебе. Скажи, що серце не варто слухати, Скажи, що розумієш ці слова, Тому що я заплуталась. 2017
2019-08-10 17:55:51
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ксенія Тарновська
Дякую!
Відповісти
2019-08-10 18:31:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1797
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3380