Скажи
Думки вириваються з повідка, а зорі на небі ще не сяють, Я вагаюся, доки Земля обертається навколо Сонця. Моє серце відкрите, його наздоганяють, Страх сьогодні стає переможцем. Це схоже на щось надприродне, Але не про це я хочу розповісти тобі. Скажи, що я ніколи не потрібна була тобі, Скажи, що не затримував свій погляд на мені, Тому що твої слова були зовсім іншими уві сні. Ти не знаєш моїх таємниць, не відчуваєш мого болю, Я не знаю через що ти пройшов, не бачу твоїх ран. Я ідеальна у твоїй уяві, ти не той, ким здаєшся, Мою маску не зняти. Тобі це не під силу... Я не хочу порівнювати це з чимось, Я просто хочу, щоб ти сказав... Скажи, що не думаєш про мене перед сном, Скажи, що ненавидиш усім серцем, Тому що я бачила зовсім інше у твоїх очах. Я бажаю забутись й відпустити, Я не хочу думати і розуміти. Знаєш, це моє найбільше бажання, Знаєш, краще б я не зустрічала тебе. Скажи, що серце не варто слухати, Скажи, що розумієш ці слова, Тому що я заплуталась. 2017
2019-08-10 17:55:51
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ксенія Тарновська
Дякую!
Відповісти
2019-08-10 18:31:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5875
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4861