Відвернувся
Якщо сьогодні хтось розбив тобі серце, Але воно не плаче, не розбивається об скелі, То згадай мене, якщо зможеш, Згадай, як заподіяв мені невидимі страждання. Хоч ти не знав, ти нічого не знав... Зараз я не шкодую про помилки, яких не скоїла, Про те, що залікував час. Ти не відчував цього до мене, А я повільно помирала. Ти не відчував цього до мене, Але зараз це не має значення. Ти чув їх слова, Та все ж не обернувся, коли пройшов повз. Пам'ятаю, як колись вона сказала: – Ти прекрасна, наче кожен день прожитий ним, І все-таки ніколи не полюбить. А я відчувала, що кінець не настане, Адже початку не було. І це мені не заважало ночами думати про нас, Доки всі їх слова не перетворилися у прірву. Ти не відчував цього до мене, І я чудово це знала. Ти не відчував цього до мене, І цієї весни ти мене не помітиш. Ти чув їх слова, Та все ж не обернувся, коли пройшов повз. В ті дні мене поглинала прірва, Щодня й щомиті... Я думала такого не буває, але життя не запитало. Зараз мені не цікаво, що відбулося б та змінилося, Якби ти не відвернувся і поглянув на мене,  Тому що тепер я не відчуваю цього до тебе. січень 2017
2019-08-10 17:46:42
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3426
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5682