Я покажу тобі свій біль
Колись давно я помітила тебе в місячному світлі, А ти просто глянув на когось позаду мене. Сьогодні ти мене затримав, Але мені не були потрібні твої красиві та зів'ялі слова. Ні, ні, не розказуй мені казки про очі. Іди, іди, іди до інших за своїми бажаннями. Не доказуй, не доказуй, не переконуй себе, Що то була не я серед весняної ночі, Що не я пробудила холодні спогади. Просто зникни! А ти ніколи не дарував мені навіть квіти, Але сьогодні їх шипи торкнуться твого серця. Ти не знав, що комусь може бути від твоєї любові боляче, Але сьогодні ти відчуєш мій біль. Так, я покажу тобі свій біль. Ти так прекрасно відіграв свою партію, А чого бажав насправді мені так і не відомо. Будучи осліпленою, я не помітила небезпеки. Все було прекрасно, було прекрасно. Тільки не зараз. Ні, ні, не складай казки з нашого минулого. Іди, іди, ідо інших за серцем в подарунок. Не доказуй, не доказуй, не переконуй себе, Що то була не я серед весняної ночі, Що не я пробудила холодні спогади. Просто зникни! А ти ніколи не дарував мені навіть квіти, Але сьогодні вони падатимуть з небес до моїх ніг. Ти не знав, що комусь твоя любов може нанести рани, Але сьогодні ти дізнаєшся про мої рани. Так, я покажу тобі свої рани. 2017
2019-08-24 17:20:14
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5719
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1319