А лан блищить...
Вірші писать не кожен дурень зможе, Ось отакі, щоб душу розвело, Щоб серце билось в ритмі його гоже, Щоб всім від нього щось-таки було. Аби зів'яли ружі і тюльпани, Аби вони розкрилися іще, У червоні вечірньої захмари — Яснілося оновлене живе. Аби згадали мертвих і забутих, Аби дійшло, що вічне в них життя. Пишіть вірші, щоб дихалося в груди, Щоб серце билось в попелі гниття. Щоб не спинилося у плетеві століть, А людям дуже довго пам'яталось: "Він жив, творив, ім'я його стоїть, А серце б'ється, й ще не зупинялось!" (А лан блищить — душа його жива, Горить, горить і досі не вмирає. У нас бува трапляються дива, А лан без римоцвіття все конає.)
2023-04-06 18:24:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617