А лан блищить...
Вірші писать не кожен дурень зможе, Ось отакі, щоб душу розвело, Щоб серце билось в ритмі його гоже, Щоб всім від нього щось-таки було. Аби зів'яли ружі і тюльпани, Аби вони розкрилися іще, У червоні вечірньої захмари — Яснілося оновлене живе. Аби згадали мертвих і забутих, Аби дійшло, що вічне в них життя. Пишіть вірші, щоб дихалося в груди, Щоб серце билось в попелі гниття. Щоб не спинилося у плетеві століть, А людям дуже довго пам'яталось: "Він жив, творив, ім'я його стоїть, А серце б'ється, й ще не зупинялось!" (А лан блищить — душа його жива, Горить, горить і досі не вмирає. У нас бува трапляються дива, А лан без римоцвіття все конає.)
2023-04-06 18:24:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3614
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2521