Дорогою додому

Антон Шаталов

Іду по дорозі й дивлюся на хмари, На ті білосірі далекі примари, Повсюди я чую тільки запах бузку, Який мене кличе в спокусу ясну. Кричить, вивертає стихію тривожну, І бачить:" нічого зробити не можу". А я й не волаю, крокую собі, У світлі денному, а не в страшній пітьмі. Хоч як не боровся б я з дивом оцим, Не в силі казати — неначе німий. А вітер гуде перемінно, невпинний, Тріпочить і грається листям, дурний, Зірве й полетить воно швидко до низу, Де знайде останню собі темну ризу, У травах зелених, пахучих, тремких, Що візьмуть за фарби собі золотий. Усе в світі гине, усе відцвітає, Рослина, людина, усе пропадає. Хоч щоб я не думав, а з дивом оцим, Не може упоратись навіть німий. А я ж не німий, про це я волаю, А треба воно? Кого я питаю? Чи можна продовжити день для людини, Щоб ніч не здолала щасливі хвилини? Та байдуже вітру і байдуже хмарам, І сонцю і гілкам й червоним тюльпанам. Я смерті кричу: зупинися, не йди! Та цього змінити не хочуть вони: Ні вітер ні хмари, ні ясні зірки, Всі речі прекрасні німі навіки…

2022-10-03 12:00:32

3

0

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1943

Emotions/эмоции

shadowlinxxx morgan

ENGLISH;I am happy, when the sun shines bright and your smile is genuine.I am sad,when the rain pours down and your eyes flood with tears.I am angry,when you lie and are selfish.I am jelous,when you spend your time with everyone but me.I am excited,when I know I have a day ahead with only you.I am worried,when your promises are slipping away from my reach.I am heartbroken,when you prove to me I will forever be alone.I am scared,when my nightmares turn into a reality.I am lonely,when you walk away for good.I am so damaged,when you break my heart over and over again.. I am tired,when I feel all these emotions at once.I feel so alone,that I'm starting to like it that way.I feel too many emotions,and that's what makes me human.I feel things,and that is something I'm not capable of stopping.I am not going to hide away my emotions,because without them I mean nothing,with out them I am nothing. Lillian *Sorry about errors* RUSSIAN; Фамили счастлив, когда ярко светит солнце и "твоя улыбка искренняя". Мне грустно, когда льет дождь, а твои глаза наполняются слезами. Я злюсь, когда ты лжешь и эгоистичен. Я болею, когда ты проводишь время со всеми, кроме меня. Я взволнован, когда я знаю, что у меня впереди только один день. Я волнуюсь, когда твои обещания ускользают от моей досягаемости. Я с разбитым сердцем, когда ты Докажи мне, что я навсегда останусь один. Мне страшно, когда мои кошмары превращаются в реальность. Я одинок, когда ты уходишь навсегда. Я так поврежден, когда ты разбиваешь мне сердце снова и снова .. Я устал , когда я чувствую все эти эмоции одновременно. Я чувствую себя настолько одиноким, что мне это начинает нравиться. Я чувствую многие эмоции, и это то, что делает меня человеком. Я чувствую вещи, и это то, что я Я не собираюсь прятать свои эмоции, потому что без них я ничего не значу. Лилиан и моя дорогая подруга Фиалка Я скучаю по ультрафиолету LILLIAN xx

47

20

5036