Терновий вінок
Антон Шаталов
Як опускавсь на землю Гіркий лазурний пил, Чорнила і палала пекельная потуга. Здіймавсь до стратосфери Квітневий жовтий дим, А в нім жила й купалася червоная хоругва. В ріці холов реактор, Його студила кров Величних паладинів, що з атомом Боролись. Наголови наділи Із терена вінок, І він не обернувся З колючого в лавровий.
2023-04-28 21:25:35
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Вірш чудовий, навіть перечитавши кілька разів, всю глибину його не осягнути. В кожному рядку - своєрідність, а їх поєднання - гармонійна неповторність.
Відповісти
2023-04-29 02:57:57
1
Антон Шаталов
@Лео Лея дяка за відгук
Відповісти
2023-04-30 09:33:35
1
Інші вірші поета
Ego rotam agitere Повстання - Rebellionis Рапід Неон
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3559