Терновий вінок
Антон Шаталов
Як опускавсь на землю Гіркий лазурний пил, Чорнила і палала пекельная потуга. Здіймавсь до стратосфери Квітневий жовтий дим, А в нім жила й купалася червоная хоругва. В ріці холов реактор, Його студила кров Величних паладинів, що з атомом Боролись. Наголови наділи Із терена вінок, І він не обернувся З колючого в лавровий.
2023-04-28 21:25:35
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Вірш чудовий, навіть перечитавши кілька разів, всю глибину його не осягнути. В кожному рядку - своєрідність, а їх поєднання - гармонійна неповторність.
Відповісти
2023-04-29 02:57:57
1
Антон Шаталов
@Лео Лея дяка за відгук
Відповісти
2023-04-30 09:33:35
1
Інші вірші поета
Як тебе не любити, Дирдине мій повернення Дух паралітичний Її люблю...
Інші поети
Ляна
@Lyana_kob
Artiomtseva
@Artiomtseva
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9555
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1678