Терновий вінок
Як опускавсь на землю Гіркий лазурний пил, Чорнила і палала пекельная потуга. Здіймавсь до стратосфери Квітневий жовтий дим, А в нім жила й купалася червоная хоругва. В ріці холов реактор, Його студила кров Величних паладинів, що з атомом Боролись. Наголови наділи Із терена вінок, І він не обернувся З колючого в лавровий.
2023-04-28 21:25:35
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Вірш чудовий, навіть перечитавши кілька разів, всю глибину його не осягнути. В кожному рядку - своєрідність, а їх поєднання - гармонійна неповторність.
Відповісти
2023-04-29 02:57:57
1
Антон Шаталов
@Лео Лея дяка за відгук
Відповісти
2023-04-30 09:33:35
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10211
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5574