Murus cadaverum
Червінь сонця, пил будинків, Колір правди, ґвалт життя. Промінь віри, шум розбитий, В серці клекотить журба. Явір зеленяво-темний Умертвляється, гниє, Від побитих, зледененних, Заіржавілих людей. День чумний горить стотемно Від знедолених скажених, А невинні убієнні Стали муром дохло, смертно й Гримне бах небесний дзвінко, Сурма вітру заревівши, Спробує змести ганебних, Та й ріка їх не поглине, Гори трупів, плоть, що тліє Кров засохлу на землі, Слід чорнезний й заметілі, Не струть муки надлюдські.
2022-12-25 15:41:18
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Антон Шаталов
@Лео Лея Мега щасливий, що вам сподобалося)
Відповісти
2022-12-25 19:19:13
1
Лео Лея
@Антон Шаталов Можна на "ти", якщо є бажання) Так, дуже сподобався. Кожен рядок є особливий своїм порівнянням, а разом вони утворюють вірш, що викликає бурю емоцій🔥
Відповісти
2022-12-25 19:31:01
1
просто веселка
Дуже сильний вірш ✨👏✨
Відповісти
2022-12-25 23:27:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2277
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2297