Лихочинниця

Антон Шаталов

Плаче, стогне вся руїна, Піняться, ревуть моря. Громом кличеться негода, Бас напружений луна, Ширше, ширше розгуляйся! Захопи всі континенти, Хвиле, бий! Гартуй стилети — Безвісті крадеться тьма! Буря дужче все панує, Шибки б'ються навмання, В жилах кров жарка холоне, Смерть розважливо гуля, Ширше, ширше підіймайся, Вітре з невідомих круч, Жий! Жартуй! Чини нещастя! Круговертю муч та муч! Крешуть блискавки огнями, Стогне втомлена земля, Барабаняться литаври, Кожний третій помира, Ширше, ширше роздувайся, Вогнище, пали катів! Народилось нове щастя! Його промінь загорів! Гніт з кайданами порвався, І дуркує досі шторм, Де ж ти, спокій, подівався? Чом сказився мов юрод? Ширше, ширше розтікайся Море трупів з темноти, Бійся гад цей світ пропащий, Знай: тобі вже не втікти! Стихло все. Мовчить руїна. Не ревуть в жаху моря, Віджила стихія вільна, Відштормила, відгула. Розгорися! Розбушуйся! З мертвих, буре, знов повстань! Ширше! Ширше!.. вже не чуєш, Лихочиннице моя...

2024-06-20 21:52:59

Інші вірші поета

Ні з ким Щось страшне іде до нас Хоч грім гримить А лан блищить...

Інші поети

Катя Нестреляй

@Katya_Nest

Яструб

@yastrub

Андрій Лісовий

@Andrii_L

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11208

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2401