І світло й темрява...
І світло й темрява пускається у світ, А хтось сидить й не бачить оцього. Упала тінь затьмарення на рід, Бо слава не зустріла одного. Упала мати, впало все сімейство, Як стовп гігантський з каменю важкий. Величний велет що терпів насильство, А потім рухнув з поштовхом одним. Забули все про всіх, про їхній звичай, Про їхній дім край степу, край села. Лиш тінь згадали впадену на землю, Що залишила колись хату без зерна.
2022-10-08 10:02:09
6
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717