І світло й темрява...
Антон Шаталов
І світло й темрява пускається у світ, А хтось сидить й не бачить оцього. Упала тінь затьмарення на рід, Бо слава не зустріла одного. Упала мати, впало все сімейство, Як стовп гігантський з каменю важкий. Величний велет що терпів насильство, А потім рухнув з поштовхом одним. Забули все про всіх, про їхній звичай, Про їхній дім край степу, край села. Лиш тінь згадали впадену на землю, Що залишила колись хату без зерна.
2022-10-08 10:02:09
6
0
Інші вірші поета
Mea Victoria Україно ... Думка III Ритуал
Інші поети
GRAFO
@grafo
mikami
@mikami
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2174
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2457