Місяць...
Місяцю світлий, далекий в тумані, Закритий й огидно-бридкий. Чому тебе зорі на землю опалі, Тримають собою завжди? Чому я хотів так летіти з тобою, Далеко, на крилах швидких? Чому свято вірив в священність особи? Чому знову в царстві біди? Чому як піднявся у вись неосяжну, Я раптом зостався один? Без неба, без світла, дурний й необачний, Пустився у лоно глибин... Горіли ті крила моєї любові, Палила їх радо брехня. Я знову упав і ридаю від болю, Скалічений йду за життям...
2022-10-19 02:20:31
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
Вельми вдячний
Відповісти
2022-10-21 18:36:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13215
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4651