Потойбічність
Знайомство, що пішло у потойбічність, мара веселки човгнувшись упала в людському серці кровоточить рана і день-у-день минає наша вічність, підступливо вплітається туман у сотні тисяч кровоточних ран, розколупавши їх — створив калічність То що ж ти є? Чим є оця знедоля? Утворена незнано уночі, де за вікном карчать глухі сичі і в невагомість каламутна воля жбурляє нас на гостряки мечів, що кров плеснувши зразу ж запеклася, а біль ніхто не чує уночі... Глухі, сліпі, побиті й безталанні, човгаючи ідуть в шалений тан. Тривожна і незнана потойбічність у серце нам заманює туман.
2024-01-20 22:36:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3024
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4201