Потойбічність
Знайомство, що пішло у потойбічність, мара веселки човгнувшись упала в людському серці кровоточить рана і день-у-день минає наша вічність, підступливо вплітається туман у сотні тисяч кровоточних ран, розколупавши їх — створив калічність То що ж ти є? Чим є оця знедоля? Утворена незнано уночі, де за вікном карчать глухі сичі і в невагомість каламутна воля жбурляє нас на гостряки мечів, що кров плеснувши зразу ж запеклася, а біль ніхто не чує уночі... Глухі, сліпі, побиті й безталанні, човгаючи ідуть в шалений тан. Тривожна і незнана потойбічність у серце нам заманює туман.
2024-01-20 22:36:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2069
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2349