Мáстерії і каліки
Часом падають птахИ, Що злетіли вгору. Радо знищують дурних, Мастерії року. Заздрість - жах, біда пекуча, Так тремтить морозно. Кривдою живе та куча, Вугільно-стервозна. Аби скупість й бетерізм — Кращість за другого, Загоріла, заревла, Мастерями року. Похватилось панування, в царстві інших — смертних. Одиноке гидування, Зжерло мислі щедрі... Але ж скрита в серці тім, "Чесна" віра в Бога — Та основа для калік, Що пливуть убого. То як відданість в блакить, Душу захопила, Як же майстер буде жить? Де візьме він крила? Де розлуки?.. де біда?.. Де ті горе й сльози? Чи настане та пора, Щоб здійснить погрози? Чи зітре себе з життя? Чи зведе із віку? Як здійсниться та мета — Першості каліки? . . . . P.s. мáстерії - майстри, Бетерізм - кращість
2023-02-09 20:14:18
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
дяка
Відповісти
2023-02-10 15:07:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10211
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3195