Романс

Антон Шаталов

Ні ти ні я не знали про кохання, І річкою бентежності пливли. Човна вітрила вітер відурання, Наповнює ковтками самоти. Лиш місяць срібноокий сяйвом грає, А зорі стрімко падають з небес. Бажання чарівне я загадаю: "Скоріше би побачити тебе!" І ось туман закублюється в хмару, І береги сховалися за ним. За що, Господь, послав найтяжчу кару, Чому тебе так сильно полюбив? Нехай той човен твій несе вітрами, До мене в бік хай верне течія. Аби ж зірки, що впали пам'ятали, Бажання, що колись гадав їм я. Аж раптом вітер весь туман розвіяв, І в далині я бачу силует. Твій блиск очей, що знав лише у мріях, Укотре причаровує мене. Навіки б поєднатись нам з тобою, І човен би на двох побудувать. Та хоч би як не плив, а вітер знову, Несе тебе назад в густий туман.

2024-09-18 20:12:47

Інші вірші поета

Гуманістика У темрятині... Дві барви, що живуть в мені І світло й темрява...

Інші поети

Alisa Tompson

@alis_

Татті Сей

@Tatty_Say

Merlin911

@garovan321

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16641

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

4020