Україно ...

Антон Шаталов

Україно, ти рабська душа, Поневолена сотнями років, Чом дитина тебе обража, Не шанує, не знає героїв? Чом життя ти дала йому, земле? Чом зростила й відправила в світ? Нащо дала те щастя огненне — Відгуляти життя на землі? Чи ж і далі ти будеш коритись Перебігам ганебної юні? Ще й мені кажеш тихо: "не злитись, Не казати слова дуже грубі". Розумію: ти мати, країно, Й між братами не хочеш війни. Але ж син твій рождає руїну І йому не достатньо ганьби. Ти ж вночі не скінчаєш ридати, І утершись благаєш: "прости". Я ж не хочу пропащих прощати, Не прошу, що мені не кажи. Буду бити я днями й ночами За оружжя — потужніє слово, Гостроточними зріжу мечами Язики як не знають ті мови. Коли днями й буватиму тихим — Моє серце у вічнім жалю, Я не можу тобі говорити Аж наскільки тебе я люблю, Моя скривджена рабськая мати, Ти в полоні ганебних дітей. Хтось за тебе іде помирати, А дурних — не беру за людей. Україно, ти рабська душа, Поневолена сотнями років, Якщо й досі дитя обража, То за що ти втрачаєш героїв?

2024-07-24 22:24:53

1

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5644

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2205