Нездоланний
Антон Шаталов
Час простий і нездоланний, Голод, холод, серця щем. Знову зачиняю ґрати: "Назавжди", — кричу тепер. Що за явище негоди Буревій та дощосніг — Заміта у лід пороги, В снах прокурених моїх. Аж опісля зостається — Пріле листя і трава. Чую ніжний трепет серця, Й натепер ти не моя. Час простий і нездоланний, Голод, холод, серця щем. Знову зачиняю ґрати: "Назавжди?" — Шепчу тепер.
2023-11-30 07:40:09
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
Сильно написано ✨
Відповісти
2023-12-02 21:21:30
Подобається
Інші вірші поета
Вальс блискавиці Монолог Гамлета Ідеал Хоч грім гримить
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Olena Кim
@lenhcikm
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1841
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1352