Нездоланний
Антон Шаталов
Час простий і нездоланний, Голод, холод, серця щем. Знову зачиняю ґрати: "Назавжди", — кричу тепер. Що за явище негоди Буревій та дощосніг — Заміта у лід пороги, В снах прокурених моїх. Аж опісля зостається — Пріле листя і трава. Чую ніжний трепет серця, Й натепер ти не моя. Час простий і нездоланний, Голод, холод, серця щем. Знову зачиняю ґрати: "Назавжди?" — Шепчу тепер.
2023-11-30 07:40:09
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
Сильно написано ✨
Відповісти
2023-12-02 21:21:30
Подобається
Інші вірші поета
Роялізм. Коло Рожевая юнь Я не піду Пташка
Інші поети
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1203
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1336