Він вічний, він живий — визвольний рух
Я думаю, що все ж таки живий, Живий наш дух братерського єднання, Уславлений хмільним мовчанням, Окроплений гірким признанням, Живий і нездоланний аніким. Живий і буде жити далі тут, У нивах золотих далекокраїх, У щасті й радості веселого розмаїв, У бідності і в горі сих туманів, Він сильний, він звільнився з тяжких пут. Його не подолає карлик злий! Він дух той візьме й лихом об'єднає, Його за зло хтось візьме й покарає, Умре від лиха, ми його здолаєм, І зникне із землі дурний малий. Повстане наш великий братній дух, Він оживе, розквітне з мертвих раптом, Узрить ураз усіх своїм сіянням, Покаже велич всім народу процвітання, Він вічний, він живий — визвольний рух!
2022-10-11 20:03:40
5
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3832
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4515