Гроза
Антон Шаталов
Гроза. Штурмують небеса, І кров очиці заливає, Мій розум десь за небокраєм, Не квапиться, та утіка. Жилось колись до буревію, До блискавки що грізно впала, Украла сонце, що за кара Лягла на цих людей? Коли скалічеться шуліка — Провісник злих ідей? Гидотна смерть, для мене втіха, Повинних за той день.
2023-10-08 15:24:01
4
0
Інші вірші поета
У темрятині... А лан блищить... Кураж пам'яті Пан Гранітний
Інші поети
нnw αsω
@hnwasw14
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4132
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5189