Гроза
Антон Шаталов
Гроза. Штурмують небеса, І кров очиці заливає, Мій розум десь за небокраєм, Не квапиться, та утіка. Жилось колись до буревію, До блискавки що грізно впала, Украла сонце, що за кара Лягла на цих людей? Коли скалічеться шуліка — Провісник злих ідей? Гидотна смерть, для мене втіха, Повинних за той день.
2023-10-08 15:24:01
4
0
Інші вірші поета
Дивіться людині у очі У темрятині... Війна і мир Речі, котрі захопили мене
Інші поети
Lucy
@kayla_deyvis
A Kind Of Spell
@a_kind_of_spell
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2781
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9175