Гроза
Гроза. Штурмують небеса, І кров очиці заливає, Мій розум десь за небокраєм, Не квапиться, та утіка. Жилось колись до буревію, До блискавки що грізно впала, Украла сонце, що за кара Лягла на цих людей? Коли скалічеться шуліка — Провісник злих ідей? Гидотна смерть, для мене втіха, Повинних за той день.
2023-10-08 15:24:01
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13328
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2909