Гроза
Гроза. Штурмують небеса, І кров очиці заливає, Мій розум десь за небокраєм, Не квапиться, та утіка. Жилось колись до буревію, До блискавки що грізно впала, Украла сонце, що за кара Лягла на цих людей? Коли скалічеться шуліка — Провісник злих ідей? Гидотна смерть, для мене втіха, Повинних за той день.
2023-10-08 15:24:01
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3559
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4058