Я вартий хоча би неба

Антон Шаталов

Я вартий хоча би неба... Його світоглядну блакить В собі бережу. Від чого тремчу? Не тремчу — серце тремтить, А листя до низу пада, Руде, пожовтіле: "летить, Летить!" — хтось кричить, А я лиш і досі У себе прийти не взмозі. Чому саме небо? Чому не земля? Де листя лежить, Ту трепетну мить Не стре і не змиє вода. Бо глибоко в серці, А в розумі глибше: Кохання, вагання, Самопізнання, А вітер у спину дише, А вітер сильніше свище І знову болить голова. Мені треба жити, треба! Я вартий хоча би неба...

2023-08-16 16:03:35

Інші вірші поета

А лан блищить... І здимілася мить Схід сонця - Ave Ortus! De Bellum

Інші поети

Vorozhka

@Vorozhka

Haru Goyang

@AppelmoiSenpai

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5460

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1943