Я вартий хоча би неба
Я вартий хоча би неба...
Його світоглядну блакить
В собі бережу.
Від чого тремчу?
Не тремчу — серце тремтить,
А листя до низу пада,
Руде, пожовтіле: "летить,
Летить!" — хтось кричить,
А я лиш і досі
У себе прийти не взмозі.
Чому саме небо?
Чому не земля?
Де листя лежить,
Ту трепетну мить
Не стре і не змиє вода.
Бо глибоко в серці,
А в розумі глибше:
Кохання, вагання,
Самопізнання,
А вітер у спину дише,
А вітер сильніше свище
І знову болить голова.
Мені треба жити, треба!
Я вартий хоча би неба...
2023-08-16 16:03:35
3
0