Чай із льодом
Еліна Сірик
З самого рання густий туман, Похмурий дім мій обволік; Просила я у вас тепла, А ви мені до чаю - лід... Тремтіли думи на вустах, Я все одно чай ваш пила. І згас огонь в моїх очах, Тепер для вас із льоду я. Ви чимсь із вихолою схожі! У вас знайшла своє натхнення. Та думи наші - стіль ворожі… Спасибі вам хоч за варення! 2019, переклад 2024
2024-09-16 08:43:45
0
0
Інші вірші поета
... ... Чому я не птаха? ...
Інші поети
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Margarita20
@Margarita20
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1358
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844