...
Еліна Сірик
Наше з тобою вікно Огортає сонце промінням. Залягти я хочу на дно. Ти дивилась у нього постійно... У наше з тобою вікно. Щось всередині мене вмерло, Відтоді немов сирота. Заварю я чай і на те́бе, У нього додам молока. Чи є такий напій на небі? Колись-то собі пробачу Тих помилок безодню. Настраждалася я добряче, Та без тебе мені самотньо, Цей біль не вгамуєш плачем. (06.01.2024)
2024-04-23 21:49:48
0
0
Інші вірші поета
Ні, я не плачу Чому я не птаха? Когда-то Люба
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1709
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8963