Ангели
Емілія Дзвінко
Є десь далеко у горах, В широких і величних небесах- Країна де Ангели живуть, Які в наш світ добро несуть. Країна та незвична чарівна, У світі цілому вона одна, Країна потайна, Де не ступала людська нога. Вночі і в день там сонце сяє І Бог їх повелитель до них промовляє, Біди людські Він рішає І Ангелів Своїх на поміч до нас посилає. Чи хотів би ти опинитися в тому місці, Чи чекав би ти від них вісті? Якби не Ангели-добра б у світі не було І все хороше промайнуло й загуло. Ангели створені, щоб людям життя рятувати І на правильний шлях наставляти, Щоб з правильного шляху ми не зійшли, Щоб в раю з Богом бути ми змогли.
2024-10-15 17:55:51
2
0
Інші вірші поета
Фортеця любові Галя Святі настанови Любов- це найдорожчий скарб
Інші поети
ExistentZ
@ExistentZ
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3533
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5054