У довгу путь
У довгу путь ступаю я, Заполоняючи усе навкруг І пізнає усе нове і нове душа моя, Долаючи немічний недуг Зриваючись до небес чи падаючи, Але все страшне й погане перемагаючи. Й шукаю свій шлях у житті Часом так нелегко розібратись у бутті. Несу світло та іноді щось не так зроблю І тим тільки горе і плач собі принесу. Але так буває, коли шукаєш шлях свій, Бувають злети бувають і падіння, Життєві випробування- приносять прозріння. Приходить зрілість ,приходить розуміння, Молодість прощай- кажу, адже не треба мені тління Лиш треба мудрість, яка вестиме по житті От тоді розберуся в усьому- у сенсі, у бутті. Дякуючи батькам що на світ нас народили, Завжди прощали ,просили і учили Життєвих істин, щоб ми в житті не заблукали І маючи досвід- надійне пристанище мали.
2024-12-01 00:17:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1404
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4016