У довгу путь
У довгу путь ступаю я, Заполоняючи усе навкруг І пізнає усе нове і нове душа моя, Долаючи немічний недуг Зриваючись до небес чи падаючи, Але все страшне й погане перемагаючи. Й шукаю свій шлях у житті Часом так нелегко розібратись у бутті. Несу світло та іноді щось не так зроблю І тим тільки горе і плач собі принесу. Але так буває, коли шукаєш шлях свій, Бувають злети бувають і падіння, Життєві випробування- приносять прозріння. Приходить зрілість ,приходить розуміння, Молодість прощай- кажу, адже не треба мені тління Лиш треба мудрість, яка вестиме по житті От тоді розберуся в усьому- у сенсі, у бутті. Дякуючи батькам що на світ нас народили, Завжди прощали ,просили і учили Життєвих істин, щоб ми в житті не заблукали І маючи досвід- надійне пристанище мали.
2024-12-01 00:17:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12440
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3712