У довгу путь
У довгу путь ступаю я, Заполоняючи усе навкруг І пізнає усе нове і нове душа моя, Долаючи немічний недуг Зриваючись до небес чи падаючи, Але все страшне й погане перемагаючи. Й шукаю свій шлях у житті Часом так нелегко розібратись у бутті. Несу світло та іноді щось не так зроблю І тим тільки горе і плач собі принесу. Але так буває, коли шукаєш шлях свій, Бувають злети бувають і падіння, Життєві випробування- приносять прозріння. Приходить зрілість ,приходить розуміння, Молодість прощай- кажу, адже не треба мені тління Лиш треба мудрість, яка вестиме по житті От тоді розберуся в усьому- у сенсі, у бутті. Дякуючи батькам що на світ нас народили, Завжди прощали ,просили і учили Життєвих істин, щоб ми в житті не заблукали І маючи досвід- надійне пристанище мали.
2024-12-01 00:17:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4109
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2535