У довгу путь
У довгу путь ступаю я, Заполоняючи усе навкруг І пізнає усе нове і нове душа моя, Долаючи немічний недуг Зриваючись до небес чи падаючи, Але все страшне й погане перемагаючи. Й шукаю свій шлях у житті Часом так нелегко розібратись у бутті. Несу світло та іноді щось не так зроблю І тим тільки горе і плач собі принесу. Але так буває, коли шукаєш шлях свій, Бувають злети бувають і падіння, Життєві випробування- приносять прозріння. Приходить зрілість ,приходить розуміння, Молодість прощай- кажу, адже не треба мені тління Лиш треба мудрість, яка вестиме по житті От тоді розберуся в усьому- у сенсі, у бутті. Дякуючи батькам що на світ нас народили, Завжди прощали ,просили і учили Життєвих істин, щоб ми в житті не заблукали І маючи досвід- надійне пристанище мали.
2024-12-01 00:17:20
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9569
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1879