В пеклі і в раю
Емілія Дзвінко
(18+)
Листи що просякли коханням, Листи- що є твоїм до мене зітханням, Палиш ти їх в попел обертаєш, Вино для мене втіха- ти ж знаєш. У славі гріховній тужу, В полум*ї кохання згорю. Чаша муки мене переповнює і димить, Скоро вона догорить І любов що в серці до тебе хранив, Мов вогник здимів. Сходить сонце для нас, Снилась мені ти за ніч- один тільки раз. Ах горда походка вночі манила мене в тумані, На шиї петлю затягала, Навіщо мені ти збрехала, А колись ти так безумно кохала.
2024-10-18 22:36:07
2
0
Інші вірші поета
На межі Ода любові Фортеця любові Любов- це найдорожчий скарб
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2129
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5406