Моя любов
Прекрасні барви різнокольорові в душі моїй переливають І дивні солов’їні співи в серденьку моїм не угасають. Відлуння в серці чую я- то любов до мене озивається, З усієї сили в життя моє вривається. Любов моя прекрасна й неповторна Взиває, кличе й манить пізнати її. Любов моя в серці квітне і все заповняє, Мене вона в світі цім тримає. Гаями безкраїми розлягається І ні миті у своєму виборі не сумнівається. У світ дивний поринаю і бачу світло надії, Любов моя здається здійснить усі мої мрії. Ніхто її вже не зупинить, якщо вже корені пустила, Хитра одначе- мене вона в свої сіті зловила! Не соромно любити- соромно любові не пізнати, В чому ж сенс тоді, якщо головного в світі не знати? А я маю сенс і радію- що не доводиться у пошуках блукати, Від життя цього треба любові вдосталь брати, Щоб радість і затишок у душі мати.
2024-11-17 19:58:32
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13449
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6114