Моя любов
Прекрасні барви різнокольорові в душі моїй переливають І дивні солов’їні співи в серденьку моїм не угасають. Відлуння в серці чую я- то любов до мене озивається, З усієї сили в життя моє вривається. Любов моя прекрасна й неповторна Взиває, кличе й манить пізнати її. Любов моя в серці квітне і все заповняє, Мене вона в світі цім тримає. Гаями безкраїми розлягається І ні миті у своєму виборі не сумнівається. У світ дивний поринаю і бачу світло надії, Любов моя здається здійснить усі мої мрії. Ніхто її вже не зупинить, якщо вже корені пустила, Хитра одначе- мене вона в свої сіті зловила! Не соромно любити- соромно любові не пізнати, В чому ж сенс тоді, якщо головного в світі не знати? А я маю сенс і радію- що не доводиться у пошуках блукати, Від життя цього треба любові вдосталь брати, Щоб радість і затишок у душі мати.
2024-11-17 19:58:32
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899