На межі
Життя сповнене випробувань іде І сповнене тяги проблем серце те. Страждає стомлене пошуками серце І гірко глянути через гріховність у люстерце. Ах, молоді роки, дурниць зроблено багато Й прощає милосердний наш Небесний Тато, Але іноді заблукавши- людина душеньку погубить І втратить той зв'язок що з Отцем, Який його так любить. О, як же хочеться вернутись і виправити помилки І Богові молитись, кажучи «Прости»! Як жаль що час вже не повернеш, Адже повернувши час- на шлях істини звернеш! Та час не відмотати, Тому нам треба тут і зараз себе виправляти! А гірко плачучи від докорів сумління, Повільно приходить до свідомості прозріння. А прозріння- то істина, яка вільними зробить І тоді- то людина гідне похвали Бога зробить. А наш люблячий Отець усе пробачить І силу волі Він в людині тій побачить, Коли щиро покається вона І відпустить тоді серце тяга!
2024-11-18 20:22:06
2
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16885
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5825