Шлях збагнути
Звалюсь безпам’ятства у сон
І закриваються повіки- приглушаю стон.
Побачу сни як райські лавини
І побачу там досі небачені зміни.
У сні ми наче розкриваємо душу
І я побачу там себе і що робити мушу.
А мушу я по заповідях Божих жити
І від плодів старання- радіти.
Розслабляюсь, в радість спокою загорнусь
І більше журбою по тілесному не томлюсь.
Знайшла розраду я в духовних речах
І бачить зміни найкраще Бог по моїх ділах.
Проте не сни допомагають свій шлях збагнути,
А людина сама приходить до цього коли Бога попросить,
Бо тільки завдяки Богу людина все зносить,
Бо без Бога людина ніщо і хвалитись їй нічим
І тільки завдяки Богу ми свої рани залічим
І не важливо тілесні ті рани чи духовні- бо Бог все може,
Тому відмовитись від Бога і дару спасіння негоже!
02.12.2024
2
0