Шлях збагнути

Емілія Дзвінко

Звалюсь безпам’ятства у сон І закриваються повіки- приглушаю стон. Побачу сни як райські лавини І побачу там досі небачені зміни. У сні ми наче розкриваємо душу І я побачу там себе і що робити мушу. А мушу я по заповідях Божих жити І від плодів старання- радіти. Розслабляюсь, в радість спокою загорнусь І більше журбою по тілесному не томлюсь. Знайшла розраду я в духовних речах І бачить зміни найкраще Бог по моїх ділах. Проте не сни допомагають свій шлях збагнути, А людина сама приходить до цього коли Бога попросить, Бо тільки завдяки Богу людина все зносить, Бо без Бога людина ніщо і хвалитись їй нічим І тільки завдяки Богу ми свої рани залічим І не важливо тілесні ті рани чи духовні- бо Бог все може, Тому відмовитись від Бога і дару спасіння негоже!

2024-12-02 19:20:42

Інші вірші поета

Живи добром Ромео Пора тепла й відпочинку Божа воля

Інші поети

Luu Herrera

@luuherrera77

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Uina Ku

@mayor_hija

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5019

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1628