Шлях збагнути
Звалюсь безпам’ятства у сон І закриваються повіки- приглушаю стон. Побачу сни як райські лавини І побачу там досі небачені зміни. У сні ми наче розкриваємо душу І я побачу там себе і що робити мушу. А мушу я по заповідях Божих жити І від плодів старання- радіти. Розслабляюсь, в радість спокою загорнусь І більше журбою по тілесному не томлюсь. Знайшла розраду я в духовних речах І бачить зміни найкраще Бог по моїх ділах. Проте не сни допомагають свій шлях збагнути, А людина сама приходить до цього коли Бога попросить, Бо тільки завдяки Богу людина все зносить, Бо без Бога людина ніщо і хвалитись їй нічим І тільки завдяки Богу ми свої рани залічим І не важливо тілесні ті рани чи духовні- бо Бог все може, Тому відмовитись від Бога і дару спасіння негоже!
2024-12-02 19:20:42
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4100
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1690