Ода любові
Любов довго терпить, любов милосердствує Любов тішиться тільки своїм- не мародерствує! Любов не надимається, А з вірою й надією знається. Не поводиться нечемно, Не стане карати даремно. Не шукає тільки свого, Але прагне одного, Поєднатися навіки і думати один про одного тільки. Не рветься до гніву, А лиш звучить в мелодії співу. Не думає лихого, Не відвернеться від того, Хто серцю її дорогий. Не радіє з неправди але тішиться правдою, Живе вона нею одною. Усе зносить вірить у все, Ніколи кров вона не проллє. Сподівається всього усе терпить І насолоджується кожну мить, ніколи любов не спить! Ніколи любов не перестає, Нехай же до тебе вона прийде!
2024-11-20 19:58:17
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2155
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1779