Весна
Дрімає похмуро на дворі нудьга, Весна, весна- де ж вона? Уже відтаяли сніга, А її все нема і нема. Ні вона тут, вона вже прийшла Знов вернулась і буйно зацвіла. Вона кругом, вона у наших серцях І он на тих безкраїх манівцях. І заспівала ніжним солов*їним голосом, Засвітила золотим пишним колосом, Засяяла яскравіше сонця, Щоб описати її красу не знайдеться жодного красномовця. І розтягнулась на всі кордони України весна, З тобою, весно, вся українська краса ожила І в світ благополуччя і мир принесла Дякуємо, весно за те, що прийшла.
2024-10-20 20:27:25
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2086
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2632