Ad te ipsum
Мимоволі я стаю мов дурак: Зі світом врізнобіч крокую, Мінором покриваю свій дах Та ще чекаю на порятунок Тіло, ранок скоса відпускає, Не тримає мене навіть день Постать у дзеркальному світлі Уночі шукає для себе питання Я радо пірнув в хвору голову Хоча ніхто не просив йти на біс Тепер лину думками по вітру Шукаю те, до чого маю хист Я вдягаю весь подих емоцій, Знову радію безбарвному дню, Сподіваюсь зустрітись у точці, Вагомій на ментальному тлі
2023-01-13 00:54:01
6
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2617
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2848