Ad te ipsum
Мимоволі я стаю мов дурак:
Зі світом врізнобіч крокую,
Мінором покриваю свій дах
Та ще чекаю на порятунок
Тіло, ранок скоса відпускає,
Не тримає мене навіть день
Постать у дзеркальному світлі
Уночі шукає для себе питання
Я радо пірнув в хвору голову
Хоча ніхто не просив йти на біс
Тепер лину думками по вітру
Шукаю те, до чого маю хист
Я вдягаю весь подих емоцій,
Знову радію безбарвному дню,
Сподіваюсь зустрітись у точці,
Вагомій на ментальному тлі
2023-01-13 00:54:01
6
0