Excuse me a dose of pain
erorka
Я лютую у сні, хоча це сон наяву Любиш вогнем провокувати моє виття? Твої слова - суцільна вода, яку я уявив І тепер цей соціум топить мрію мою Та доки я ще не втопився разом із мрією Пливти вище стараюсь у разюче буття Віра у завтра - це віри у краще втілення Це вибір для певного етапу мого життя До речі, пізнавати себе, допомагає лише Саморуйнування в духовному плані Дійсно, все ж прикро розуміти те, що Розібравши себе - ти чистиш рани Що правда, повернути потрібно все Дар від природи або просто везіння Якщо вийде з першого разу розставити Щастя від пішого горя з нотами саспенсу
2022-10-07 18:31:55
17
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
erorka
Конкретно ці слова, про те, наскільки думки, голоси суспільства не потрібні, і якщо занадто впустити в себе це, то воно може погубити тебе
Відповісти
2022-10-07 18:43:57
2
Н Ф
Живі,голі емоції...здається,їх можна торкнутися пальцями та вколотися. Захоплює те,що попри всі закиди долі головний герой і не думає ламатися,не падає навколішки,а протистоїть усім випробуванням.Це говорить про велику силу духу.
Відповісти
2022-11-01 13:40:37
1
erorka
@Н Ф Дякую за приємні слова
Відповісти
2022-11-01 17:18:37
1
Інші вірші поета
Шлях скорботи Історія, яка не траплялась Систематика моменту Квітка Мрії
Інші поети
N. F.
@nastya_frankie
Yantsya
@jankaa
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2184
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9173