Excuse me a dose of pain

erorka

Я лютую у сні, хоча це сон наяву Любиш вогнем провокувати моє виття? Твої слова - суцільна вода, яку я уявив І тепер цей соціум топить мрію мою Та доки я ще не втопився разом із мрією Пливти вище стараюсь у разюче буття Віра у завтра - це віри у краще втілення Це вибір для певного етапу мого життя До речі, пізнавати себе, допомагає лише Саморуйнування в духовному плані Дійсно, все ж прикро розуміти те, що Розібравши себе - ти чистиш рани Що правда, повернути потрібно все Дар від природи або просто везіння Якщо вийде з першого разу розставити Щастя від пішого горя з нотами саспенсу

2022-10-07 18:31:55

17

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

erorka

Конкретно ці слова, про те, наскільки думки, голоси суспільства не потрібні, і якщо занадто впустити в себе це, то воно може погубити тебе

Відповісти

2022-10-07 18:43:57

2

Н Ф

Живі,голі емоції...здається,їх можна торкнутися пальцями та вколотися. Захоплює те,що попри всі закиди долі головний герой і не думає ламатися,не падає навколішки,а протистоїть усім випробуванням.Це говорить про велику силу духу.

Відповісти

2022-11-01 13:40:37

1

erorka

@Н Ф Дякую за приємні слова

Відповісти

2022-11-01 17:18:37

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5825

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1943