Нічний суд думок
erorka
Погашу лампу і сам потону в пітьмі Мої руки спітнілі торкаються голови Я зник, я ніхто, лиш природи продукт, Відтінок надії на непереможний люд Уста, що днем відмовлялись трубити, Словами про місця рідні і їх проблеми Розв'язали ворожнечу всередині мене Актова зала вітала всіх охочих патерном: "О, діти, мерщій! Тут справжня війна!" І цей бідний народ, весь у темних тонах Ввалився моїми думками в актову залу В лапи Диявола, який в пеклі крутив валом: Докори, сумління і геройства пихаті мої Корились лиш на маленьку секунду мені Систематика картин мінялась не на краще Мариво мрії зникло почути "Я пробачив" Я не розумію куди потрапив коли заснув Це суд? Чи театр шляхетних страждань? Люди кажуть, що тіло возвиша страждання Та на щастя мене знову зустрічає ранок
2022-11-30 11:50:45
4
0
Інші вірші поета
Парадайз В ім'я темряви Квітка Мрії Історія, яка не траплялась
Інші поети
Юля Штука
@JuliShty4ka
Pratyusha Pathak
@_pratyusha_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6341
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2810