Нічний суд думок
Погашу лампу і сам потону в пітьмі Мої руки спітнілі торкаються голови Я зник, я ніхто, лиш природи продукт, Відтінок надії на непереможний люд Уста, що днем відмовлялись трубити, Словами про місця рідні і їх проблеми Розв'язали ворожнечу всередині мене Актова зала вітала всіх охочих патерном: "О, діти, мерщій! Тут справжня війна!" І цей бідний народ, весь у темних тонах Ввалився моїми думками в актову залу В лапи Диявола, який в пеклі крутив валом: Докори, сумління і геройства пихаті мої Корились лиш на маленьку секунду мені Систематика картин мінялась не на краще Мариво мрії зникло почути "Я пробачив" Я не розумію куди потрапив коли заснув Це суд? Чи театр шляхетних страждань? Люди кажуть, що тіло возвиша страждання Та на щастя мене знову зустрічає ранок
2022-11-30 11:50:45
4
0
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4962
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2407