Paysage
Малюю склом ті узори, свої ріжучи руки Віддаючись як чорнила для взятої думки Моя муза - людини простої страждання Нехай серед того повстане моя картина! Я відчуваю небо, відчуваю його сльози Я радо б допоміг йому та я не гожий Відчуваю дикий біль, ще дедалі більше Тягне мене думка: "Це пишу навіщо я?" Знову пил бетоном кудись все поспіша, Відчайдушно жінка заспокоює своє дитя Яке все в плач кричить, мов струна гітари, Вперше взятої до рук під впливом марева На фоні лине гуркіт міста зайнятий своїм Лише дитя плаче - похилилась його тінь
2023-01-26 20:36:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8569
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2812