Paysage
Малюю склом ті узори, свої ріжучи руки Віддаючись як чорнила для взятої думки Моя муза - людини простої страждання Нехай серед того повстане моя картина! Я відчуваю небо, відчуваю його сльози Я радо б допоміг йому та я не гожий Відчуваю дикий біль, ще дедалі більше Тягне мене думка: "Це пишу навіщо я?" Знову пил бетоном кудись все поспіша, Відчайдушно жінка заспокоює своє дитя Яке все в плач кричить, мов струна гітари, Вперше взятої до рук під впливом марева На фоні лине гуркіт міста зайнятий своїм Лише дитя плаче - похилилась його тінь
2023-01-26 20:36:52
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2942
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2446