В ім'я темряви
erorka
Мій ментальний стан годує мою душу Що сміючись чи плачучи співає текста Я радий був би писати лиш про хороше Та мій настрій справжня в біса аномалія! Руки холодні по плечі, який день я у течії Циклічо як соната повторюю фрагменти Нажаль половина розсуду вільно дихає Мене беруть емоції багатьох моментів Я декілька днів стою на краю цієї гори Ще крок - врятую себе, хоча ні, зіпсую Якщо темрява поглинає рішуче мене Нехай хочаб допоможе подолати сюр Який так всеохопно заволодіває мною Моїми думками, надіями на майбутнє Я у темряви допомоги прошу благанно Сподіваюсь, що їй це було добре чутно
2022-12-04 19:03:47
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
erorka
@Честер Фінч дякую
Відповісти
2022-12-04 22:07:23
Подобається
erorka
@просто веселка дякую, друже
Відповісти
2022-12-04 22:07:28
1
erorka
@Антон Шаталов Розумію тебе. Дякую за чудовий коментар
Відповісти
2022-12-04 22:10:44
Подобається
Інші вірші поета
Ранок (Рефлексія ІV) ЛЦ "Натхнення" Ілюзія життя Нічний суд думок
Інші поети
Інга
@troubled_soul
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2617
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2848