В ім'я темряви
erorka
Мій ментальний стан годує мою душу Що сміючись чи плачучи співає текста Я радий був би писати лиш про хороше Та мій настрій справжня в біса аномалія! Руки холодні по плечі, який день я у течії Циклічо як соната повторюю фрагменти Нажаль половина розсуду вільно дихає Мене беруть емоції багатьох моментів Я декілька днів стою на краю цієї гори Ще крок - врятую себе, хоча ні, зіпсую Якщо темрява поглинає рішуче мене Нехай хочаб допоможе подолати сюр Який так всеохопно заволодіває мною Моїми думками, надіями на майбутнє Я у темряви допомоги прошу благанно Сподіваюсь, що їй це було добре чутно
2022-12-04 19:03:47
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
erorka
@Честер Фінч дякую
Відповісти
2022-12-04 22:07:23
Подобається
erorka
@просто веселка дякую, друже
Відповісти
2022-12-04 22:07:28
1
erorka
@Антон Шаталов Розумію тебе. Дякую за чудовий коментар
Відповісти
2022-12-04 22:10:44
Подобається
Інші вірші поета
Рима-платівка Cogito ergo sum Судна ніч розуму людського Чуже небо
Інші поети
Зірколов
@stelkarpanto
سين
@SAHARMALIK
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4373
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4016