Нонконформізм
Блукаю у вимірі власних думок Доки ця мала думає, що я у її ніг Хоч для мене вона - мінімум сенсу Забуду до вечора як попсову пісню Ламаю систему свого сприйняття Майже кожного дня, кожного дня... Все бачу інакше, воно бачить мене Ми десь на границі шукаєм тире Шукаєм причини не з'їхати з глузду Навряд чи те вийде, ми божевільні Ми все ж божевільні, ми божевільні... У старанні зблизитись кутаємось в іній Поволі, на ранок не мов би з синцями Я знов прокидаюсь у холодній спальні
2023-07-28 22:28:48
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шаула
Доволі довго гортав стрічку віршів і я в шоці, що саме тут не було лайків. Вірш точно не поступається іншим, по тексту класно передані думки автора. До цього людей осипали компліментами за вірші, де автор не міг навіть два рядки зв'язати змістовно. Бажаю розвиватись далі у верлібрі, буду стежити
Відповісти
2023-07-29 22:05:12
1
erorkaaa
@Олег Шаула Дякую, друже 🫶
Відповісти
2023-08-03 20:15:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2566
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2284