Я готовий платити
erorkaaa
Відчувається мов монополія, Повсякденний мій біль та я Й здається, я все-ж не залежний Втім через літа все стає протилежним Маю на думці, що це через мене Давно б не боліло як-би я не ранив Проте це все творчість лине по тілу Вбиваю себе, щоб грати на лірі Так хочу вище, та тану в підніжжі Для тебе я милий для себе я грішний... В пошуках сенсу: каністри, підпал, Створив своє пекло в яке й упав Тут ліс самовбивць Аліґ'єрі навколо Система права, чи доля потвора? Клітка реальність, свобода - абстракція Знаю висока, на жаль, в мистецтва ціна
2024-03-04 22:31:55
0
0
Інші вірші поета
Twoja łzą Ти справді хочеш зрозуміти? Нонконформізм Мій діаманте...
Інші поети
lunastra
@lunastra
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2106
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12135