Я готовий платити
erorkaaa
Відчувається мов монополія, Повсякденний мій біль та я Й здається, я все-ж не залежний Втім через літа все стає протилежним Маю на думці, що це через мене Давно б не боліло як-би я не ранив Проте це все творчість лине по тілу Вбиваю себе, щоб грати на лірі Так хочу вище, та тану в підніжжі Для тебе я милий для себе я грішний... В пошуках сенсу: каністри, підпал, Створив своє пекло в яке й упав Тут ліс самовбивць Аліґ'єрі навколо Система права, чи доля потвора? Клітка реальність, свобода - абстракція Знаю висока, на жаль, в мистецтва ціна
2024-03-04 22:31:55
0
0
Інші вірші поета
Мій діаманте... Twoja łzą Нонконформізм В моїх блуканнях...
Інші поети
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Princess Girl
@Princess_life
Adaira
@adaira
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5491
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1837