Я готовий платити
Відчувається мов монополія, Повсякденний мій біль та я Й здається, я все-ж не залежний Втім через літа все стає протилежним Маю на думці, що це через мене Давно б не боліло як-би я не ранив Проте це все творчість лине по тілу Вбиваю себе, щоб грати на лірі Так хочу вище, та тану в підніжжі Для тебе я милий для себе я грішний... В пошуках сенсу: каністри, підпал, Створив своє пекло в яке й упав Тут ліс самовбивць Аліґ'єрі навколо Система права, чи доля потвора? Клітка реальність, свобода - абстракція Знаю висока, на жаль, в мистецтва ціна
2024-03-04 22:31:55
0
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1826
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3115