Ніби й немає
Ти ніби є, ніби й немає, Повільно в скронях тане час, Майбутнє не передбачає, Усе як є та без прикрас. Тримаєш в тонусі нервовім Свої задавнені думки, Впадуть на простирадла чорні Всі неспростовані чутки. А завтра вже на перших шпальтах - Любові втрачені рядки, Звучати будуть струнним альтом, Та чи дослухаєшся ти? Чи вже набридло до знемоги, А чи уже не до снаги,  Щоденно посилати Богу Ті покаянні молитви? Ти ніби є, ніби й немає, Навмисне провокуєш час, І наче зовсім не тримаєш, І не впускаєш зайвий шанс.
2024-06-06 21:45:38
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Дуже насправді життєво. Гарний вірш , (P.S буду рада якщо почитаєш мій новий вірш)
Відповісти
2024-06-12 07:40:34
1
Н Ф
@Lady K.I.M Дякую 🙃
Відповісти
2024-06-12 14:59:08
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3498
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2062