Ніби й немає
Ти ніби є, ніби й немає, Повільно в скронях тане час, Майбутнє не передбачає, Усе як є та без прикрас. Тримаєш в тонусі нервовім Свої задавнені думки, Впадуть на простирадла чорні Всі неспростовані чутки. А завтра вже на перших шпальтах - Любові втрачені рядки, Звучати будуть струнним альтом, Та чи дослухаєшся ти? Чи вже набридло до знемоги, А чи уже не до снаги,  Щоденно посилати Богу Ті покаянні молитви? Ти ніби є, ніби й немає, Навмисне провокуєш час, І наче зовсім не тримаєш, І не впускаєш зайвий шанс.
2024-06-06 21:45:38
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Дуже насправді життєво. Гарний вірш , (P.S буду рада якщо почитаєш мій новий вірш)
Відповісти
2024-06-12 07:40:34
1
Н Ф
@Lady K.I.M Дякую 🙃
Відповісти
2024-06-12 14:59:08
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3056
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2632