Ніби й немає
Н Ф
Ти ніби є, ніби й немає, Повільно в скронях тане час, Майбутнє не передбачає, Усе як є та без прикрас. Тримаєш в тонусі нервовім Свої задавнені думки, Впадуть на простирадла чорні Всі неспростовані чутки. А завтра вже на перших шпальтах - Любові втрачені рядки, Звучати будуть струнним альтом, Та чи дослухаєшся ти? Чи вже набридло до знемоги, А чи уже не до снаги,  Щоденно посилати Богу Ті покаянні молитви? Ти ніби є, ніби й немає, Навмисне провокуєш час, І наче зовсім не тримаєш, І не впускаєш зайвий шанс.
2024-06-06 21:45:38
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Дуже насправді життєво. Гарний вірш , (P.S буду рада якщо почитаєш мій новий вірш)
Відповісти
2024-06-12 07:40:34
1
Н Ф
@Lady K.I.M Дякую 🙃
Відповісти
2024-06-12 14:59:08
1
Інші вірші поета
Слова Очі Нас розділила тиша навпіл Бриз
Інші поети
Элизабет Тейлор
@anastasiya_derechey
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4232
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2740