Ніби й немає
Ти ніби є, ніби й немає,
Повільно в скронях тане час,
Майбутнє не передбачає,
Усе як є та без прикрас.
Тримаєш в тонусі нервовім
Свої задавнені думки,
Впадуть на простирадла чорні
Всі неспростовані чутки.
А завтра вже на перших шпальтах -
Любові втрачені рядки,
Звучати будуть струнним альтом,
Та чи дослухаєшся ти?
Чи вже набридло до знемоги,
А чи уже не до снаги,
Щоденно посилати Богу
Ті покаянні молитви?
Ти ніби є, ніби й немає,
Навмисне провокуєш час,
І наче зовсім не тримаєш,
І не впускаєш зайвий шанс.
2024-06-06 21:45:38
9
2