Па-па
І розчинитися у сліз потоках, І щоки пестити намоклі, Долонею втирати обережно, Щоби не викликати нищівну пожежу. Просякнув сіллю кінчик язика, Якраз бракує свіжого ковтка, Я на межі, від дихання твого, Та без повітря не горить вогонь. Не проводжай, не треба, поцілуй, І не кажи заїжджене "люблю". Обійми ще доречні, емоційний шквал, "До понеділка"- знову я кажу: "Па-па!"
2024-02-10 21:36:10
10
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2546
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9128