Па-па
Н Ф
І розчинитися у сліз потоках, І щоки пестити намоклі, Долонею втирати обережно, Щоби не викликати нищівну пожежу. Просякнув сіллю кінчик язика, Якраз бракує свіжого ковтка, Я на межі, від дихання твого, Та без повітря не горить вогонь. Не проводжай, не треба, поцілуй, І не кажи заїжджене "люблю". Обійми ще доречні, емоційний шквал, "До понеділка"- знову я кажу: "Па-па!"
2024-02-10 21:36:10
10
0
Інші вірші поета
На відстані Ніби й немає Нема настрою Хоча би раз тобі наснилась
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Katharina Sydoruk
@katrusya_sidoruk
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3090
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2132