Па-па
Н Ф
І розчинитися у сліз потоках, І щоки пестити намоклі, Долонею втирати обережно, Щоби не викликати нищівну пожежу. Просякнув сіллю кінчик язика, Якраз бракує свіжого ковтка, Я на межі, від дихання твого, Та без повітря не горить вогонь. Не проводжай, не треба, поцілуй, І не кажи заїжджене "люблю". Обійми ще доречні, емоційний шквал, "До понеділка"- знову я кажу: "Па-па!"
2024-02-10 21:36:10
10
0
Інші вірші поета
Плакала Нема настрою Відсутність Я б хотіла знати...
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2464
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13420