Па-па
І розчинитися у сліз потоках,
І щоки пестити намоклі,
Долонею втирати обережно,
Щоби не викликати нищівну пожежу.
Просякнув сіллю кінчик язика,
Якраз бракує свіжого ковтка,
Я на межі, від дихання твого,
Та без повітря не горить вогонь.
Не проводжай, не треба, поцілуй,
І не кажи заїжджене "люблю".
Обійми ще доречні, емоційний шквал,
"До понеділка"- знову я кажу: "Па-па!"
2024-02-10 21:36:10
10
0