Доля
Н Ф
Вже годі чекати подачок від долі, Усе вже було, наситúлась, доволі. Та знову жбурляє життя у болото, Стираючи зайву з речей позолóту. Даремно просити у неї спокою, Знесе тебе з місця, затопить рікою, Не встигнеш ще чисте ковтнути повітря - У плоті стримить вже отруєне вістря. Щоб далі боротись - напружуєш сили, І те існування вже зовсім не миле, Й мов промінь надія ясніє все більше... Та краще - позаду, попереду - гірше. Й коли б вже здавалось, нема порятунку, Нап'єшся медового з вересу трунку. Відчувши могутність, не скореність духу, Знайдеш в собі віру минути розруху.
2023-01-20 16:06:32
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Сильно сказано. Атмосфера підходяща, а вкінці мені відчутно нотки віри у краще.
Відповісти
2023-02-01 17:28:44
1
Н Ф
@Сандра Мей Так і є..) Дякую 🙃
Відповісти
2023-02-01 17:29:16
1
Олександр Кумирчик
Так... Доля вона така... Мінлива... Гарний вірш, для мене прямо життєвий, дякую.
Відповісти
2024-03-25 22:27:43
1
Інші вірші поета
З чим каву п'єш? Здавалось... А за вікном гарцює вітер Ніби й немає
Інші поети
Boygene Borice
@theMiracol
Maggy W.
@maggy
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2144
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2679