Тікай

Н Ф

Розкидані вітром, Тікай, мерщій, звідти, Там правди немає, Хоча зветься раєм. Там темінь глибока, В цю пору, щороку, Там втратиш єдине - Свою половину. Бо там - снує лихо, Нашіптує стиха: "Зостанся назавжди, Тут є, що бажав ти, Бери, все що хочеш, Лишися до ночі." Та то тільки байка, Там - нелюдів зграйка. Всотають твій подих, Змарнять твою вроду... Якщо хочеш жити, Не йди, а біжи ти.

2023-08-04 10:02:49

14

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Іві Муррей

Щось є у цьому вірші глибокого й проникливого😍

Відповісти

2023-08-07 04:53:58

1

Н Ф

@Іві Муррей Можливо)

Відповісти

2023-08-07 06:06:45

1

Лео Лея

Охох! Це в "Обране"

Відповісти

2023-08-09 03:00:21

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6062

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5107