Історії
Н Ф
А в усіх історії хоч різні - безликі, Чи надто короткі,чи надто великі. Всі вони просочені болем чи коханням, Пошуками істини,чи поневірянням. Каяттям, чи прощенням, чи і тим, і іншим, І те усвідомлення на сповіді грішне. У душі розтоптаній слід лиша чорнильний - Не прості думки, тягар непосильний. Як засохші квіти - дуже символічно, Бо ставиш їх в вазу - думаєш навічно. Та проходить час й змінюється все, Що було твоє - вмить стає чуже... Що було для тебе дороге, безцінне, Залиша по сОбі тільки запах тлінний. Осторонь стоїш, опустились руки, Все ще із грудей чути серця стукіт...
2022-10-31 17:01:17
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
Дійсно все швидко в житті минає, але лишає свій слід назавжди.
Відповісти
2022-11-04 20:40:06
1
Інші вірші поета
Зимою пахне Мінор Все потопало у весні Очі у тебе горять
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
Nour_Amr
@Nour_Amr
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2725
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1773