Вітраж
Ти знов лишив мене напризволяще, Для чого ти існуєш? Скажи, нащо? Ти вкотре розбиваєш моє серце, І розійшлось воно на мілкі скельця. Не думаєш, а дієш інстинктивно, І вкотре мені стало дуже дивно, Хіба ж не можна розказати просто? Звідкіль брехні такої узялося? Не хочу більше, вже мені достатньо, Напевно, крапля ця була остання, Ти зруйнував, що бýло, остаточно, Не знати би тебе, навіть, заочно. Чому я довіряла стільки часу? Сліпа, не помічала того фарсу, Тепер - давлюсь німою гіркотою, Не маю тут розради і спокóю.
2023-05-26 16:32:10
21
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Іві Муррей
@Н Ф Будь ласочка, чому ж не сказати те, що думаєш, коли ти цим можеш зробити приємне?)
Відповісти
2023-05-26 21:00:22
1
Ruslan Korzh
Читається дуже легко та з глибокими переживаннями🥰
Відповісти
2023-06-18 06:06:48
1
Н Ф
@Регіна Касі Спасибі☺️
Відповісти
2023-08-03 11:16:30
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1970
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2725