Здавалось...
З тобою - змінювався світ, З тобою - змінювалось все, Здавалось, бачу небозвід Через твоє стальне плече. Здавалось - землю не черкала, Десь там, в горах була душа, Й так довго я на те чекала, Й так довго я до того йшла. Щоб жити так, як забажалось, Не слухать докорів, пліток, Щоб все омріяне збувалось, Робити щоб за кроком крок... Та що казати, загорілась... Палала, ясно, мов зоря, Та й думати вже не хотілось, Була наївна, мов дитя. Поіншало усе миттєво- Сьогодні є - завтра нема, Що вчора бУло не суттєво, Вже зараз - мало не біда... Усі печалі і тривоги, Осталися лише мені, Ти ж вибрав іншої дороги, І легко так пішов по ній... Здавалось й бачила багато, Здавалось, що не здамся, ні, Та хоч яка була б завзята, То те лише здалось собі...
2022-11-14 22:07:30
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
Дякую за коментар)
Відповісти
2022-11-15 05:57:56
Подобається
Вікторія Тодавчич
Дійсно цікавий вірш, вже декілька разів перечитала. Дуже гарно вийшло)))
Відповісти
2022-11-15 09:26:05
1
Н Ф
Дякую 😘 Інколи натхнення гарно працює)
Відповісти
2022-11-15 09:32:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2467
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2708