Здавалось...

Н Ф

З тобою - змінювався світ, З тобою - змінювалось все, Здавалось, бачу небозвід Через твоє стальне плече. Здавалось - землю не черкала, Десь там, в горах була душа, Й так довго я на те чекала, Й так довго я до того йшла. Щоб жити так, як забажалось, Не слухать докорів, пліток, Щоб все омріяне збувалось, Робити щоб за кроком крок... Та що казати, загорілась... Палала, ясно, мов зоря, Та й думати вже не хотілось, Була наївна, мов дитя. Поіншало усе миттєво- Сьогодні є - завтра нема, Що вчора бУло не суттєво, Вже зараз - мало не біда... Усі печалі і тривоги, Осталися лише мені, Ти ж вибрав іншої дороги, І легко так пішов по ній... Здавалось й бачила багато, Здавалось, що не здамся, ні, Та хоч яка була б завзята, То те лише здалось собі...

2022-11-14 22:07:30

8

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Н Ф

Дякую за коментар)

Відповісти

2022-11-15 05:57:56

Подобається

Вікторія Тодавчич

Дійсно цікавий вірш, вже декілька разів перечитала. Дуже гарно вийшло)))

Відповісти

2022-11-15 09:26:05

1

Н Ф

Дякую 😘 Інколи натхнення гарно працює)

Відповісти

2022-11-15 09:32:04

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11168

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

60

4

8012