На відстані
Ніби разом ми - та на відстані, Кожен на своїй стоїть пристані, Кожен у своїй тихій гавані, Кожен вільний у свому плаванні. Зустріч в морі вже - ризикована, На причалі - я, мов прикована, А на пірсі - ти, знерухомлений, Погляд ясний ще, та вже втомлений. У руках, у нас, мушлі часточки, Все ще згадую твої ямочки... Все ще згадую, усі пестощі, Слова щирості, а не лестощі. Загубилася та перлиночка, Десь на дні морськім, мов піщиночка, Віднайти її - все ще кропітко, В скроні кров біжить все ще гомінко.
2023-06-13 18:42:34
26
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Н Ф
Спасибі☺️
Відповісти
2023-07-25 21:22:22
Подобається
Vivian Rose
Я закохалася в ці рядки 💜
Відповісти
2023-08-16 16:33:04
1
Н Ф
@Vivian Rose Приємно☺️
Відповісти
2023-08-16 18:07:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8676
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4506