Ти втомився...
Н Ф
Ти втомився, я знаю, страшенно... Б'є нещадно щоденна хандра, Відпочинку чекаєш смиренно, Світ вкриває твій темна чадра. З тебе кожен бере собі нитку, Не вертає нічого взамін, А на згадку лишає відкритку, "Всього кращого" - далі без змін. І твій погляд блукає відчужено, На обличчі - безсонні сліди, Чи бадьоро це, чи тільки збудженно... Кофеїн передвісник біди? Все тримаєш в собі неоправдано, Скільки ж в тебе терпіння тогó? Скільки б болю тобі було завдано, Ти завжди повертаєш добро...
2023-01-24 20:00:02
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
@Nadine Tikhonovitch Сильним ще більше потрібно підтримки і розуміння, ніж слабким...
Відповісти
2023-01-24 20:24:09
1
Nadine Tikhonovitch
@Н Ф Так...
Відповісти
2023-01-24 20:24:19
1
Н Ф
Дякую)
Відповісти
2023-03-08 16:50:46
Подобається
Інші вірші поета
Вільна На відстані Хоча би раз тобі наснилась Скрипка
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Sweet_ k452
@sweet_452
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2132
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1753