Ще зовсім не пізно
Ще зовсім не пізно, та вже сутеніє, Та й сонця сьогодні весь день не було, Надворі все дужче тьмяніє й тьмяніє, Здається, довкола все сном затягло... Навколо все швидко якось посіріло, І фарби осінні поблякли за мить, Уже відцвіло, і уже облетіло, Лише де - не - де, ще самшит майорить. На гілці порожній гойдалася пташка, І погляд цікавий в моє був вікно, Не знаю,чи знайдеться їй ще комашка, Чи в полі для неї ще буде зерно? Вона, мов почула думки - й полетіла, А я ще так довго дивилася вслід, Як швидко тріпочуть ті крихітні крила, Який же прекрасний пташиний політ.
2022-11-12 15:41:12
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Антон Шаталов
Чомусь я задумався про свій майбутній відліт від гнізда, читаючи цей вірш
Відповісти
2022-11-13 01:03:52
2
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Гармонічно ,прям рима пейзаж вимальовує....🤔😌🧡
Відповісти
2022-11-13 21:16:52
1
Н Ф
Дякую)
Відповісти
2022-11-13 21:17:28
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1655
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1516