З мережив світ
Н Ф
Наповзають хмари сонні, Сонце стомлене бреде, На сумному підвіконні, Веретеном хтось пряде. З дорогих шовкових ниток, Постає з мережив світ, Бачення когось відбиток, І чиїхось мрій політ. Видко там такі узори, Трави, квіти, чи птахи, Скраю місяць, вгорі - зорі, Там он - санки й дітлахи. Посріблилися доріжки, Срібло те вже не в ціні, Чи дістатись туди пішки? Чи доплисти на човні?.. Та примеркло, стало сіро, Й диво - майстер зник уже, Звідкись чути голос ліри... То - не рідне, а чуже.
2023-01-16 16:24:19
10
0
Інші вірші поета
Тоді Що ж я зробила тобі злого?.. Сніг Химери
Інші поети
Рутенія
@ruta_cherlena
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13095
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16509