З мережив світ
Наповзають хмари сонні, Сонце стомлене бреде, На сумному підвіконні, Веретеном хтось пряде. З дорогих шовкових ниток, Постає з мережив світ, Бачення когось відбиток, І чиїхось мрій політ. Видко там такі узори, Трави, квіти, чи птахи, Скраю місяць, вгорі - зорі, Там он - санки й дітлахи. Посріблилися доріжки, Срібло те вже не в ціні, Чи дістатись туди пішки? Чи доплисти на човні?.. Та примеркло, стало сіро, Й диво - майстер зник уже, Звідкись чути голос ліри... То - не рідне, а чуже.
2023-01-16 16:24:19
10
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2384
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13131