З мережив світ

Н Ф

Наповзають хмари сонні, Сонце стомлене бреде, На сумному підвіконні, Веретеном хтось пряде. З дорогих шовкових ниток, Постає з мережив світ, Бачення когось відбиток, І чиїхось мрій політ. Видко там такі узори, Трави, квіти, чи птахи, Скраю місяць, вгорі - зорі, Там он - санки й дітлахи. Посріблилися доріжки, Срібло те вже не в ціні, Чи дістатись туди пішки? Чи доплисти на човні?.. Та примеркло, стало сіро, Й диво - майстер зник уже, Звідкись чути голос ліри... То - не рідне, а чуже.

2023-01-16 16:24:19

Інші вірші поета

Історії Здавалось... Незнайомцю Надворі досить шумно

Інші поети

Viktoria Miller

@Kegramm

aadee2

@aadee2

somewhere

@somewhere

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6231

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16480