З мережив світ
Наповзають хмари сонні, Сонце стомлене бреде, На сумному підвіконні, Веретеном хтось пряде. З дорогих шовкових ниток, Постає з мережив світ, Бачення когось відбиток, І чиїхось мрій політ. Видко там такі узори, Трави, квіти, чи птахи, Скраю місяць, вгорі - зорі, Там он - санки й дітлахи. Посріблилися доріжки, Срібло те вже не в ціні, Чи дістатись туди пішки? Чи доплисти на човні?.. Та примеркло, стало сіро, Й диво - майстер зник уже, Звідкись чути голос ліри... То - не рідне, а чуже.
2023-01-16 16:24:19
10
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3265
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9133