Мінор
Н Ф
Ти знаєш, що любила до нестями, Ти знаєш, не оспіване словами, Те почуття - не виміриш на грами, Снувалось павутиннями між нами. Самотність сіє смуток мов ріллею, Та чи наспраді я була твоєю? Журба завзято йде мóю землею, З печалей виростила в два ряди алею. Ти знаєш, більше не повірю знову, Закінчилась ілюзій постанова, І падаючи в яму оркестрóву, Віолончель ламається на дрóва. Завершилося все на лад мінорний, На партитурі слід незмінно чорний, Та образ в голові нерукотворний, Залишить знак, незримий та потворний.
2023-05-31 17:12:40
24
14
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (14)
Ruslan Korzh
Яка чудова лірика про любов💜
Відповісти
2023-06-18 06:05:21
1
Н Ф
@Ruslan Korzh Дякую🙂
Відповісти
2023-06-18 06:05:50
Подобається
МОРГАН РЕЙ
Це фантастично. Дуже чуттєво!🥺
Відповісти
2023-07-31 20:41:55
1
Інші вірші поета
Нема настрою Що ж я зробила тобі злого?.. Чому? Надворі досить шумно
Інші поети
I_am_not_star
@I_am_not_star
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1342
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1325