Мінор
Ти знаєш, що любила до нестями, Ти знаєш, не оспіване словами, Те почуття - не виміриш на грами, Снувалось павутиннями між нами. Самотність сіє смуток мов ріллею, Та чи наспраді я була твоєю? Журба завзято йде мóю землею, З печалей виростила в два ряди алею. Ти знаєш, більше не повірю знову, Закінчилась ілюзій постанова, І падаючи в яму оркестрóву, Віолончель ламається на дрóва. Завершилося все на лад мінорний, На партитурі слід незмінно чорний, Та образ в голові нерукотворний, Залишить знак, незримий та потворний.
2023-05-31 17:12:40
22
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Н Ф
@Lexa T Kuro Дякую ☺️
Відповісти
2023-06-15 12:53:16
1
Ruslan Korzh
Яка чудова лірика про любов💜
Відповісти
2023-06-18 06:05:21
1
Н Ф
@Ruslan Korzh Дякую🙂
Відповісти
2023-06-18 06:05:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11499
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1728