Мінор
Ти знаєш, що любила до нестями, Ти знаєш, не оспіване словами, Те почуття - не виміриш на грами, Снувалось павутиннями між нами. Самотність сіє смуток мов ріллею, Та чи наспраді я була твоєю? Журба завзято йде мóю землею, З печалей виростила в два ряди алею. Ти знаєш, більше не повірю знову, Закінчилась ілюзій постанова, І падаючи в яму оркестрóву, Віолончель ламається на дрóва. Завершилося все на лад мінорний, На партитурі слід незмінно чорний, Та образ в голові нерукотворний, Залишить знак, незримий та потворний.
2023-05-31 17:12:40
22
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Н Ф
@Lexa T Kuro Дякую ☺️
Відповісти
2023-06-15 12:53:16
1
Ruslan Korzh
Яка чудова лірика про любов💜
Відповісти
2023-06-18 06:05:21
1
Н Ф
@Ruslan Korzh Дякую🙂
Відповісти
2023-06-18 06:05:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2762
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1773