Спішить вже осінь
Н Ф
А поміж тим спішить вже осінь, Лаванди смикає кущі, Спліта віночок із колосся, Від неба вже шука ключі. Шукає пензлі і мольберти, Відтінки вохри золоті, Бо барви вже не вдасться стерти, Якщо підібрані не ті. Шукає чобітки гумові, "Кудись подівся дощовик?" І, навіть, місяць що у повні, Змінив свій повсякденний лик.
2023-08-04 11:59:40
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Н Ф
@Лео Лея Дякую 🙂
Відповісти
2023-08-09 06:13:45
1
Євгеній Назаренко
Ритм збивається а одному рядку, але чудово)
Відповісти
2023-09-09 19:26:17
1
Н Ф
@Євгеній Назаренко Дякую)
Відповісти
2023-09-10 05:26:39
Подобається
Інші вірші поета
Морозу немає З чим каву п'єш? Шукала Тікай
Інші поети
Safiyyah Orlovic
@SafiyyahOrlovic_99
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2306
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2813