Спішить вже осінь
А поміж тим спішить вже осінь, Лаванди смикає кущі, Спліта віночок із колосся, Від неба вже шука ключі. Шукає пензлі і мольберти, Відтінки вохри золоті, Бо барви вже не вдасться стерти, Якщо підібрані не ті. Шукає чобітки гумові, "Кудись подівся дощовик?" І, навіть, місяць що у повні, Змінив свій повсякденний лик.
2023-08-04 11:59:40
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Н Ф
@Лео Лея Дякую 🙂
Відповісти
2023-08-09 06:13:45
1
Євгеній Назаренко
Ритм збивається а одному рядку, але чудово)
Відповісти
2023-09-09 19:26:17
1
Н Ф
Відповісти
2023-09-10 05:26:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2370