Спішить вже осінь
А поміж тим спішить вже осінь, Лаванди смикає кущі, Спліта віночок із колосся, Від неба вже шука ключі. Шукає пензлі і мольберти, Відтінки вохри золоті, Бо барви вже не вдасться стерти, Якщо підібрані не ті. Шукає чобітки гумові, "Кудись подівся дощовик?" І, навіть, місяць що у повні, Змінив свій повсякденний лик.
2023-08-04 11:59:40
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Н Ф
@Лео Лея Дякую 🙂
Відповісти
2023-08-09 06:13:45
1
Євгеній Назаренко
Ритм збивається а одному рядку, але чудово)
Відповісти
2023-09-09 19:26:17
1
Н Ф
Відповісти
2023-09-10 05:26:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1831
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2665