А вона так хотіла жити....
Маргаритка
Вона хотіла жити, І боролась за життя. Вона хоче любити, І любить мов дитя, Що любить матір свою. Їй не дає покою Думка та, що блимає в очах, Що все її життя—суцільний страх. Що все,що було,є і буде Настане мить й вона забуде. Забуде своїх маму й тата Забуде де ж її є рідна хата. Забуде, де ж то її дім? Забуде,що не було спокою у нім. Всевишній їй послав випробування, Проходити яке у неї є бажання. Адже вона готова боротись за своє життя. Вона любила жити як дитя. Враз сльози линули з очей матусі. "Неплач, матусю, я вернуся." Вона кричала увісні їй:"Мамо, А тут не так вже і погано" А мама плакала, ридала. За що ж це доля покарала!? І винесли дочку у домовині, Кричала мати:"Що ж це, нині, Доня моя мене кидає!?" Любов до неї не згасає. А вона так хотіла жити...
2018-09-25 14:42:56
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Маргаритка
@Mashka Zelenchuk дякую)також вірш під настрій.
Відповісти
2018-09-25 18:17:58
2
Mashka Zelenchuk
@Маргаритка ясненько буває😉😊
Відповісти
2018-09-25 18:18:31
1
Маргаритка
@Mashka Zelenchuk ага
Відповісти
2018-09-25 18:18:48
2
Інші вірші поета
Жорстоке кохання Було вже пізно... Вуличний музикант Останній крок
Інші поети
Juli Tenera
@Poetess
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11491
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3814